Росомаха
Росомаха — велика хижа тварина, друге за величиною родини куницевих. Росомаха полягає в спорідненості з іншими представниками цього сімейства: куницями, видрами, каланами, барсуками, скунсами, тхорами, і разом з тим не схожа ні на одного з цих звірів. Існує тільки один вид росомах.
Росомаха (Gulo gulo).
У довжину росомаха досягає 70-105 см, при цьому 18-23 см становить довжина хвоста, важить вона 9-19 кг. Зовні вона схожа одночасно і на волохату собаку, і на высоконогого борсука. Голова росомахи порівняно невелика, як і у всіх куницевих, вуха короткі й округлі, але не потопають у вовни, зуби великі й гострі. Лапи у цієї тварини трохи нагадують ведмежі — широкі, з довгими кігтями. Як і ведмідь, росомаха ходить, спираючись на всю ступню, спритно лазить по деревах. Шерсть росомахи довга і густа, хоч і грубувата, але гладка на дотик, цікаво, що взимку шерсть цього звіра ніколи не замерзає. Забарвлення росомахи темно-бура, на лобі і з боків тіла проходять смуги. Їх колір може змінюватися від чисто-білого до сіруватого і жовтуватого форма цих смуг також дуже мінлива, так що деякий тварини можуть виглядати суцільно темними або, навпаки, сивим. Статевий диморфізм у росомах не виражений, самці і самки виглядають однаково.
Росомаха — невтомний ходок, широкі ступні дозволяють їй не провалюватися в глибокий сніг.
Мешкають росомахи в холодних областях Європи, Азії, Північної Америки. На півночі ареал росомахи охоплює південну частину тундри, на півдні доходить до зони широколистяних лісів, але її улюбленими місцями проживання є безкраї тайгові простори в обох півкулях. Незважаючи на широке поширення росомаха ніде не утворює щільних популяцій, тому навіть у рідних для неї місцях зустрітися з цим звіром складно. Росомахи мають індивідуальні ділянки величезних розмірів (до 2000 км на одну особину!) і постійно кочують по них, до того ж у безхарчів’я вони можуть залишати звичні місця проживання і тоді їх можна зустріти далеко за межами ареалу (наприклад, в широколистяних лісах України). Взагалі ці тварини завзяті одинаки, невеликі скупчення (з 2-3 особин) вони можуть утворювати тільки біля великої здобичі.
Характер у цього звіра обережний і зухвалий одночасно. Місць, заселених людьми, росомахи категорично уникають і тільки у віддалених районах, де їх мало турбують, можуть відвідувати околиці сіл, на полювання вони виходять частіше в сутінки, вдень ховаються в лігві під корінням дерев або в ущелинах скель. Натомість щодо інших видів тварин росомаха веде себе сміливо, і хоча вона уникає прямого зіткнення з великими хижаками (ведмедями, вовками), але легко може відігнати лисицю, рись або напасти на велике копытное. Росомахи трохи похмурі і нетовариські, при рівному співвідношенні сил харчових конкурентів вони лякають оскалом або хрипким риком. Між собою ці тварини перегукуються грубуватим гавкотом, схожим на тявкання лисиці.
Росомаха на дереві.
Росомахи — хижаки, в раціоні яких значну роль відіграє падаль. У цих тварин дуже гострий нюх, зір і слух, вони йдуть по кривавому сліду і доїдають залишки тварин, убитих ведмедями, рисями, вовками. У той же час росомахи і самі можуть напасти на оленя, косулю, кабарги, лося, гірського барана. Нерідко росомахи наважуються нападати навіть на дрібних хижаків (куниць, лисиць, ласок), хоча частіше ловлять здобич простіше (білок, дикобразів), підбирають яйця птахів, їдять комах, ягоди, коріння. Атакують вони частіше молодих, хворих або ослаблених голодом звірів, видобуток росомаха переслідує бігом, незважаючи на невелику швидкість бігу росомаха дуже витривала і бере свою жертву змором. Росомаха може з’їсти велику кількість м’яса за раз, ще більше вона ховає про запас, зариваючи шматки м’яса в сніг або лісову підстилку. Навіть латинська назва росомахи в перекладі означає «ненаситна».
Лисиця дивиться на росомаху, зайняту обстеженням дерева. Зараз між тваринами панує мир, але у випадку сутички перемога залишиться за росомахою.
Розмножуються росомахи раз у році, шлюбний період у цього виду дуже розтягнутий. В більшості своїй гон проходить у квітні-червні, але окремі тварини можуть злучатися аж до жовтня. Незважаючи на це дитинчата у всіх росомах народжуються в один і той же час. Секрет цього феномену простий: з 8-10 місяців вагітності розвиток дитинча триває лише 1-1,5 місяці, все інше час запліднена яйцеклітина знаходиться в законсервованому стані. Цей період називають латентним, він дуже характерний для багатьох видів куницевих. Латентний період може скорочуватися у тварин, які спарилися пізніше, тому потомство у всіх росомах з’являється в лютому-березні. Так як пари росомах зберігаються тільки 1-2 тижні в період гону, то самка народжує в поодинці. У приплоді буває 2-4 дитинчати, вони з’являються на світ сліпими і безпорадними, прозрівають тільки через місяць, а харчуються молоком до 2,5 місяців. Деякий час самка годує їх полупереваренным м’ясом, потім починає водити з собою на полювання. Дитинчата тримаються біля матері до 2 років. Живуть росомахи в природі до 10 років, в неволі 15-17.
В природі у росомах мало ворогів, зрідка на них можуть нападати вовки, рисі, ведмеді, але від цих хижаків росомаху рятує вроджена обережність. Набагато більшу небезпеку для цих звірів являє голод, від нього нерідко гинуть молоді особини. Люди з давніх часів росомах недолюблювали і побоювалися. З одного боку росомахам приписували неймовірну ненажерливість (а значить і шкоду для мисливців), з іншого боку знищити цього хижака було нелегко. Радувало тільки те, що росомахи нечисленні і зустрічатися з ними доводиться не часто. Насправді росомахи грають найважливішу роль лісових санітарів, з їх допомогою тайга очищується від трупів і хворих особин, які можуть бути рознощиками інфекцій.
Росомаха затіяла гру з лопатою, знайденої на обійстя лісника.
У деяких районах практикували обмежену видобуток росомах заради хутра, який, втім, широкого застосування не отримав. У той же час росомахи, спіймані живими, швидко звикали до людини, в неволі ці звірі немов вдягалися, начисто втрачаючи свою відлюдкуватість і агресивність. Правда, у зоопарках часто відмічаються випадки загибелі дитинчат, тому тут росомахи все ще рідкісні мешканці. Ручна росомаха стала головною героїнею фільму »Running Free» (у нас відомий під назвами «Біжить вільним», «Вільний мисливець»), в якому вона продемонструвала чудові трюки і навички спілкування з людьми. Також ця тварина вважається неофіційним символом штату Мічиган.